Перший реліз!

Реліз

Немало вже минуло часу з того моменту, як я вирішив запустити власний проект. Всяке було - і натхнення і виснаження, впевненість у власних силах проти сумнівів та зневіри, нестримне бажання працювати і банальні лінощі та нестача сил. А ще - основна робота та постійні, нескінченні клопоти вдома.

За весь цей час я дізнався безліч нового про веб-технології, розробку та просування. Зрозумів, що створити продукт, продумати його у своїй голові це набагато важче ніж програмувати. Принаймні, для мене. Нагадаю, я - людина з фізико-математичною освітою і мисленням та з мінімальними творчими  здібностями. А ще - відвойовував буквально по зернятках дорогоцінний час та сили для того, щоб розроблювати проект.

І ось, нарешті, я зважився на те, щоб випустити продукт у світ. Першими дізналися про мій проект друзі, дали декілька корисних порад і знайшли критичні помилки, які вже виправлено. Мені додало впевненості, що продукт зустріли досить тепло і зараз я вже готовий поділитися ним з усім світом. Реліз!

Знайомтесь - перша версія.

Перша сторінка - лице сайту. Саме від першої сторінки залежить чи зацікавиться потенційний  користувач та зареєструється чи піде геть. Згори можна побачити вислів "Будуй майбутнє!". Це слоган сайту - девіз усіх тих людей, які не бажають жити нездійсненими мріями та знають, що створення майбутнього - справа рук їх самих.

За допомогою правила третин, підкреслюється кнопка реєстрації. А знизу можна побачити перелік основних властивостей сайту. Особливо мені до вподоби третій пункт. Органайзер без календаря та годинника це, як мінімум, оригінально.

Трошки історії. Я починав писати органайзер, інструмент планування. Та поверхневе дослідження ринку та існуючих пропозицій серед органайзерів та планувальників часу привело мене до висновку, що всі продукти схожиі як дві краплі води. Усюди календарі, нагадування, завдання у директоріях, усе те, що вже дуже давно десять разів винайдено та втілено такими монстрами як Google та Microsoft. Тоді й з’явилася думка не створювати органайзер, а запропонувати інструмент, який допомогає втілювати мрії у реальність. Так і буду позиціонувати.

Що далі?

Найближча мета - набрати близько 100 активних користувачів та збирати відгуки. Саме собою, що і існуючих ідей вистачає. Попереду інтеграція з соціальними мережами, мобільна версія, інтернаціоналізація, дерево завдань та багато чого цікавого.

Скажу чесно, це хвилюючий та відповідальний момент. Я відчуваю піднесення та водночас сумніваюся. А чи треба це людям? Чи будуть користуватися? І багато інших чи. Настроююся на позитив, час усе покаже. Маю таку надію, що мій не-органайзер та не-планувальник стане справді корисним людям і хтось таки втілить свою мрію у реальність за допомогою мого скромного витвору.

P.S.
17 квітня буду присутнім на іForum.

P.P.S
Прошу всіх заходити та користуватися "Шляхом до мрії". Відгуки поки що пишіть у коментарях до цього блогу.

У пошуках сили

Вітаю всіх з Новим Роком та Різдвом Христовим! 

У мене ще й подвійне свято - у перший ранок Нового Року я став татом! Тому, Олександре, вибачай, що не написав цю статтю раніше, як обіцяв. 

У цій статті я підіб’ю підсумки минулого року та поділюся планами та методами їх втілення на поточний. 

Отже, минулого року було розпочато проект, розроблено концепцію, прототип, отримано знання та досвід з маркетингу, вивчено фреймворк розробки програмного забезпечення, моделі розгортування, опановано початкові концепції дизайну та просування. 

Головною проблемою минулого року була нестача ресурсів, через що і не вдалося запустити пілотну версію проекта до Нового Року, як планувалося раніше. Ну що ж, усьому свій час, це не перший і не останній проект, очікувати на який доводиться довше, ніж хотілося б. 

Вивчивши програмні продукти конкурентів, дійшов висновку, що розробляти звичайний органайзер та лист справ немає ніякого сенсу. На ринку вже давно та успішно працюють проекти, як-от http://www.rememberthemilk.com/, http://todoist.com/. А ще, мені надзвичайно сподобався стартап http://www.wunderlist.com/. Інвестує у нього один з засновників Скайп. Отже, звичайним TODO списком нікого не здивуєш, тому розроблюю дещо інше. Дещо, що допоможе людям втілювати свої мрії у реальність.

Ще й досі обираю ім’я домену для проекту. Забронював домени highwaytodream.com (шосе до мрії) та richthegoal.com (досягни мети). Яке, на вашу думку, буде більш прийнятним?

Головні завдання у новому році - запустити проект, та почати отримувати стабільний прибуток. 

Долати нестачу ресурсів планую наступним чином:

• Скоротити кількість сну. Я ще та "соня" - сплю по 9-10 годин на добу, має вистачати 7-8, тому на працездатності це не має відобразитися, а часу буде на пару годин на добу більше.
• Домовитись з рідними про декілька годин на добу, коли мене зовсім не будуть турбувати. Це має підвищити продуктивність праці.
• Залучити до реалізації проекту однодумців. Має надати не лише продуктивності а й нових ідей та рішень.
• Віддати частину робот на аутсорс. Наприклад, дизайн. Як би я не старався, дизайнер з мене не дуже. До цього треба мати хист та багато досвіду.
• Взяти відпустку за власний рахунок, або взагалі звільнитися з основного місця роботи.
• Залучити інвестиції? Цей пункт під сумнівом, тому що залучення інвестиції значить, що працювати доведеться вже не на себе, а на дядю з грошима. Треба подумати, можливо, про участь у конференції інвесторів.

Отже, у Новому Році на мене очікує безліч роботи і, я сподіваюсь, перші користувачі продукту та перші прибутки. 

А Вам, шановні читачі, зичу успіхів у втіленні ваших мрій у реальність у Новому Році!

Навіщо планувати? Частина 1

Я створюю продукт, що підпадає під категорію "Інструменти планування". Зрозуміло, що цілком закономірним буде спроба відповісти на питання - а навіщо взагалі планувати? Що це дає людям?  

Як я це зазвичай роблю?

Я періодично щось планую. Складаю списки продуктів у магазин, думаю, чим і коли доїхати до роботи, як провести вихідні, коли сплатити внесок по кредиту або відкласти гроші на щось.

Іноді, я виявляю, що всі справи зроблено, або просто відкладаю щось подалі аби розслабитися перед телевізором або погуляти з близькими людьми. А може й навпаки - справ буває настільки багато, що опускаюсься руки усі їх розгрібати. Щось вимагають шеф, клієнти, родина, а ще прибрати треба, зателефонувати батькам і, здаеться, ще щось? Не пам'ятаю, стільки справ...

Зазвичай, я вирішую це так - складаю списки справ, можу щось відмітити у телефоні, або навіть скористатись органайзером і розписати день по хвилинам. Все для того, щоб виконати, нарешті, усі справи. А справ усе більше і більше і з`являються вони швидше ніж виконуються.

Саме усвідомлення того, що всі справи не переробиш, наштовхнуло мене на вивчення літератури з таймменеджменту. Існує безліч методів керування часом, та є дещо, у чому збігаються абсолютно усі автори. Це - важливість мети.

Мета

Якщо вірити Вікіпедії, то план визначається як "набір інструкцій для досягнення певної мети". А ось про мету я зазвичай забуваю. Обговорюючи цю проблему зі знайомими з`ясував, що це властиво не лише мені. І це зрозуміло, адже це так просто - виконувати справи, не  задумаючись над іх змістом і впливом на себе і оточуючих. Завжди зайнятий, завжди купа справ, а значить -  корисний, важливий. І не треба зайвий раз думати, аналізувати, адже є купа справ і треба їх виконати, думати нема часу. Рутина засмоктює мене і людей набагато розумніших та кмітливіших за мене. І робить це непомітно, підступно. Чи не схожі ви в цьму чимось на мене? Що ви робили сьогодні? Навіщо? Чи усвідомлювали, чого хочете досягти? Чи досягли, чого хотіли? Чому?

Навіщо? Це - головне питання, що допомогає усвідомити свої мотиви, зрозуміти себе. У одному з перекладів "Дао Де Дзин" написано, що "завжди перемагає більш свідома сила", а насколо усвідомлення себе, своїх дій побудована ціла світова релігія. Це я про перебування "тут і зараз".

Отже, планувати треба для того, що досягти певноі мети. Без мети усі плани перетворюються, у кращому випадку, на нікому не потрібне сміття, у гіршому - на рутину та  біганину, що веде до постійного стресу та знесилення.

Що дає мета?

Першим позитивним результатом створення мети є спроможнісь через деякий час відповісти на питання - це дійсно те, чого ми хочемо, чи ні? Коли у нас є орієнтир, коли ми знаємо, чого хочемо, усвідомлюємо, що з цього будемо мати, розуміємо, як це вплине на людей, ми більше не безвільні люди, яких кидає доля від однієї події до іншої. Ми завжди знаємо, наближаємося ми до мети чи віддаляємося від неї. Ми створюємо своє життся, впливаємо на цей світ. А якщо нас мета не надихає, то ми завжди можемо змінити мету, на більш якісну.

А ще, ми просто астрономічно збільшуємо свої шанси на досягнення мети, колі її, цю мету усвідомнюємо в усіх деталях. Ніхто точно не знає, як це працює, є декілька релігійних та психологічних теорій, не будемо про них. Але факт є фактом - чим детальніше, в усіх фарбах ми усвідомлюємо, чого хочемо, тим швидше цього досягаємо. Ми усуваємо усі "білі плями", що можуть збити нас зі шляху. Практики НЛП навіть відтворюють запахи, звуки, внутрішній стан, коли ставлять собі мету. За тим же принципом побудована візуалізація, про яку багато хто знає з фільму "Секрет".

З метою набагато легше відділити корисні справи від порожньої біганини. Набагато легше сказати тверде "Ні" справам, які вам нічого, по суті не дають. Набагато легше присвятити свій час якійсь одній справі, що у рази збільшить продуктивнісь. Чим відрізняються усі успішні люди? Кожен успішний по різному. Хтось заробив, хтось вкрав, хтось експлаутував інших, хтось винайшов корисну річ або став віртуозом своєї справи. Об`єднує одне - всі мають мету і працюють заради її досягнення. Саме від якості мети та плану, а не від зв'язків та грошей, залежить успіх.

Висновок

Отже, мета - це головний, вирішальний фактор у плануванні. Плануємо ми лише для досягнення мети і ні для чого іншого. І тільки діючи згідно своєї мети можливо скласти план, чогось досягти та не загубитись у поточних справах. Це наша можливість створити майбутнє таким, як нам треба!

Навіщо планувати? Частина 2

У минулій статті, я дійшов висновку, що планувати необхідно для досягнення мети. Давайте зараз розглянемо у деталях, як саме планування збільшує наші шанси. 

Компас

Як вже зазначалося раніше, мета дає нам уявлення про те, чого ми хочемо. Та часто ми не знаємо, як саме досягти мети, а ще частіше наші плани є надзвичайно неефективними і навіть можуть вести нас у протилежному напрямку. Порятунок у тому, що до мети веде безліч шляхів, треба лише вчасно відкинути нефективні і вибирати більш вдалі. Мені дуже подобається метафора з авіації про те, що кожен літак знає свій пункт призначення, але майже ніколи (переважно, через погодні умови) не летить точно заздалегідь визначенним шляхом.

Це називають гнучкістю - здатність бачити та обирати нестандартні, часто заздалегідь не очевидні варіанти досягнення мети. Саме так працює класичний промисловий процесс Plan-Do-Check-Act, що приніс успіх японській промисловості та на основі якого побудовано систему міжнародних стандартів ISO. Про те ж каже і НЛП.

Отже, плани мають бути гнучкими, а інструмент планування має підтримувати, легку, прозору можливість змінювати та покращювати план.

Мотивація

Наступний позитивний момент планування - це мотивація. Як відомо, мотивація буває позитивною та негативною. Позитивна, це коли людина відчуває себе більш впевнено, натхненно, якщо маю чітку інструкцію, послідовність дій. Приємно спостерігати, коли виконуються плани крок за кроком, це дає відчуття керування майбутнім, передбачуванності,  с покою і навіть гордості за себе. Негативна, це коли тисне час, і треба щось встигнути зробити до певної дати. Саме останнім видом люблять зловживати менеджери усіх ланок у великих та не дуже компаніях. При створенні свого продукту я буду робити акцент саме на позитивну мотивацію, навіть була ідея цілком відмовитись від календаря.

А ще, саме мотивація дає нам можливість казати своє "Ні" усім не обов'язковим справам, приорітетам інших людей, або просто сидінню перед телевізором, адже вони віддаляють нас від мети.

Зниження ризиків

Складання більш-менш детального плану виявляє білі плями, слабкі місця ще до початку стадії виконання, що дає можливість поліпшити план або відмовитись від його виконання, зберігаючи сили і уникаючи розчарування. Ризик-менеджмент є обов'язковою дисципліною підготовки керівників різних рівнів, а великі компанії навіть мають відділи, які тільки цим і займаються.

Колись, у одній книжок з психології, я прочитав за метод Уолта Діснея, того самого, що подарував нам безліч веселих мультфільмів, а кіностудія його імені і досі є однією з провідних у Голівуді. Приблизно, метод полягав у наступному - один день Уолт був творцем, генерував якнаймога більше ідей, не даючи їм жодної оцінки. Наступного дня Уолт був менеджером, розробляв детальні плани реалізації та впровадження ідей. Третього дня Уолт виступав нещадним критиком власних ідей, що дозволяло йому відбирати тільки найкращі плани.

Синхронізація

План дозволяє нам синхронізуватися з іншими людьми, зовнішніми ресурсами і це дозволяє рухатися ефективніше, не витрачаючи час на очікування зовнішніх сприятливих умов.

Мій знайомий робив вдома ремонт. Саме наданий будівниками детальний план робот, з розрахуванням вартості, дозволив йому і компанії вибудувати послідовність дій таким чином, щоб йоми робили саме стільки, за скільки він у змозі сплатити на конкретний період часу. А компанія розуміла, як будуть зайняті її працівники, що дозволяло ефективно розподіляти інші замовлення.

Пріоритезація

Одним з найважливіших показників хорошого плану є пріоритет. Так вже влаштований світ, що завжди хочеться більше, ніж є ресурсів. Планування з пріоритезацією дозволяє відокремити основне від другорядного, дійсно потрібні кроки від таких, що непогано б здійснити.

Необхідно безжально видаляти з плану кроки, що не несуть суттєвих внесків у досягнення  мети. Принцип Парето стверджує, що 20% зусиль дають 80% результату. Найбільш ефективний план складено таким чином, щоб концентруватися саме на цих, максимально ефективних 20% кроків.

Це найважливіше, що я знаю про планування і саме навколо цих тез і створюється мій програмний продукт. Бажаю вам успіхів у досягненні вашої мети!

Нарешті прогрес або довго запрягаємо

Останнього місяця мене переслідували лінощи, депресія, роздратований настрій та мрії про відпустку. Зрозуміло, що прогресу з проекту майже не було. За основним місцем роботи ледве встигав зробити, чого від мене вимагали, на власний проект сил майже не лишалось. Тому вирішив, що краще вже відпочину та почну зі свіжими силами після відпустки. Відпочивав у Закарпатті у готелі "Фантазія". Загалом, дуже добре враження.

На що пішов час

Більша частина часу, з моменту написання останньої статті, пішла на роздуми, читання книг, підготовку концепції та аналіз бізнес-плану. Концепцію підготував і повісив у спальні на стіну. Пізніше опублікую у блозі.

Помітив за собою, що набагато більш охоче читаю, ніж сідаю за комп'ютер та розробляю проект. За причини не скажу, але, однозначно, це не є кращим методом стартувати бізнес. Тим більше, що не можу похвалитися тим, що винес багато чого путнього з книг, які прочитав.  Маю на увазі книги "Главное внимание главным вещам", та "The RSpec Book: Behaviour-Driven Development with RSpec, Cucumber, and Friends". 

Перша є працею доктора Кові, що логічно продовжує його минулі твори. Порадив би людям, що не знайомі з його творчістю. Але, так як я вже читав попередні його книги, нічого особливо революційного я не дізнався. Ефект був більше мотивуючим. 

Друга книга, досить популярна і відома у Ruby середовищі, присвячена новим фреймворкам тестування у Ruby. Мене не вразила. Взагалі. Переказ добре відомих Agile принципів, занадто детальний розгляд API, непослідовні та надумані приклади. Краще вже дивитись на Wiki. Тим не менш, використовую у проекті саме Cucumber та RSpec. 

Після всього цього вирішив більше часу присвячувати саме практичним діям, що дають конкретний результат.

Трошки почав вивчати і конкурентів. Через пошук у гуглі та вікіпедії склав лист продуктів планування та почав потрохи ознайомлюватись. Привернув мою увагу сервіс Wrike, своєю деревовидною структурою організації завдань. Сам планую щось подібне. Також запам'ятався своїм дизайном та простотою російський сервіс OrganizeIt. У сервіса доктора Кові Plan Plus, є інструмент, що допомогає побудувати місію. Але цей сервіс занадто схожий на Outlook Expess, як на мене.
Цікаво, що ідея написати власний продукт для планування, керуваннями справами та часом, виникають не лише у мене. Ідеї вітають у повітрі, ось хлопець навіть шукає партнерів http://dou.ua/forums/topic/4756/.

Коли почав програмувати, найбільше труднощів викликала саме реалізація проекту. Виявилося, що пам'ятаю я небагато, кожна дрібниця потребує того, щоб лізти у Інтернет за допомогою, що значно знижує швидкість написання коду. Останнім часом писати стало легше, думаю, що наберу потрібну швидкість.
Для того, щоб освіжити свої знання проходжу досить відомі вправи - Рубі Коани.

Загалом, відчувається нестача часу. Тобто, я у мене та ж проблема, для вирішення якої і створюється продукт. Тому намагаюся себе мотивувати, відокремлювати суттєве від несуттєвого, жертвувати хорошим заради найкращого. Наприклад, не піду на конференцію, хоча програма здається надзвичайно цікавою.

Результати

Концепція
Структура бізнес-плану
Базова функціональність роботи з беклогом та спринтом
Інтеграція Cucumber у проект

Витрати

Список витрат досить приблизний бо, чесно кажучи, не дуже дисципліновано іх підраховую. Навіть думаю над тим, а чи потрібно їх фіксувати?

Wi-Fi Модем - 30$

Читання книг - 24 год.
Вивчення ринку - 4 год.
Написання статті - 4 год.
Розробка - 15 год.

Загалом: 30$,  47 год.
З початку проекту: $99, 5$, 61 год.

Досвід та висновки

Так як робота йде не дуже швидко, то реалістично викатити пілотну версію з базовим функціоналом не раніше Нового Року.
Книжки - не самий швидкий метод навчитися новому. Принаймні, не усі. Треба уважніше добирати літературу, особливо, придбану за гроші.
Мета - ключ до реалізації та засіб мотивації. Без мети нічого не буває. Тому, на даний момент, мета - запустити проект до Нового Року. З березня вийти у окупність.
Є багато можливостей часу та сил для розробки, які можна задіяти - у транспорті можна навчатись, відмінити не критичні зустрічи, конференції, задіяти інших людей.

Що далі

Базова аутентифікація
Підтримка декількох спринтів
Вивчення продуктів ще 5-10 конкурентів
Цільова аудиторія та позиціонування

Перші кроки

Після тривалого відпочинку, адаптації до вагітності моєї дружини та роздумів було зроблено перші кроки...

Що маємо?

Не скажу, що довелося починати ну зовсім вже з нуля. За плечима немалий досвід роботи програмістом та тімлідом. Є здоров’я, сили, життєвий досвід, знання в областях програмування, керівництва, рукопашного бою, фізіології, релігії, психології, англійської мови, більш-менш стабільний прибуток з основного (поки що) місця роботи та віра у свої сили. Немалий потенціал. А життя вимагає нових витрат, та й непогано було б створити щось корисне людям. Отже, починаємо!!!

Крок за кроком

Першим чином стало питання - як заробити гроші? Розглядалися різні варіанти - від базарної тогрівлі до консалтингової агенції та врешті-решт вибрано було розроблення свого власного программного продукту. По-перше, тому, що в девелопменті тямлю краще за все інше, по-друге, це вільний вихід на закордонні ринки. Найважливішою засадою є те, що  бізнес має бути чесним перед законом та суспільством.

Другим кроком треба було вирішити - що розроблювати? Вибір впав на систему планування часу. Була вже давненько в мене ідея зробити планувальник на основі ідей Кові та методології розробки Скрам. Це буде веб сервіс, з мобільними клієнтами. Заробляти планую на преміум функціоналі та різних клієнтах. Більш розгорнуту концепцію продукту наведу далі. Одразу зауважу, що мій вибір є усвідомленим ризиком, адже жодного маркетингового дослідження проведено не було, якщо не враховувати того, що я склав список систем існуючих на ринку систем планування часу. Та й, чесно кажучи, потрібних знань з маркетингу поки що не маю.

Третім кроком є створення інфраструктури. Працюю вдома на старенькому ноутбуці. Так стаціонарний комп залишається дружині, а у мене є можливість усамітнитись та працювати у дорозі. Модем - "Воля кабель" з пакетом "Есперт". Тут є перші незручності - так як Wi-Fi відсутній, кожного разу доводиться під’єднувати-від’єднувати модем. Встановив Ubuntu 11.04. Для тестування встановив віртуальну машину та намагався встановити на ній Windows сімку. Невдало - процесор не підтримує віртуальний режим.

Четвертим кроком створюємо бізнес-план. Для того, щоб усвідомити свої сильні місця та "білі плями". Для початку потрібна структура, шаблон. Набір пунктів, які доцільно висвітити, питання, що потребують відповіді. Цю задачу я передовірив своїй дружині, наступного тиждня повідомлю про результат.

П’ятим кроком налаштував енвайрмент для розробки та запустив першу прімітивну версію. Фреймворком програмування обрано Ruby on Rails, бо маю певний досвід програмування у цій системі та знаю можливу швидкість розробки. Код пишу у RubiMine, встановив тріальну версію. База даних - MySQL. Деплоїтись вирішив на Heroku, хмарний сервіс для RoR. Перші враження - досить стабільно, зрозуміло та зручно. Система контроля версій - Git.

Зрозумів, що давненько не писав я на Рубі, тому придбав(!) книги з програмування у електронному вигляді - "Agile Web Development With Rails", "Rails Recipes", "Advanced Rails Recipes".

Результат

Робочий енвайрмент для розробки. 

Перша версія продукту встановлена за адресою http://donner.heroku.com/. 

Книги з програмування. 

Лист подібних систем, потенційних конкурентів.

Витрати

Книги - 69,50$

Налаштування енвайрменту - 7 год.

Розробка першої версії - 4 год.

Складання листа конкурентів - 2 год.

Написання статті - 1 год.

Загалом: 69,50$, 14 год.

Досвід та висновки

Кабельний модем є незручним, лептоп не підтримує віртуалізацюю, потрібне оновлення hardware. 

Rails забувся та згадується досить швидко. Потрібно більше знань з  технології. Git - нова для мене система контроля версій, освоїти досить легко, якщо знаєш Subversion. Heroku - непоганий сервіс.

На ринку програмного забезпечення існує надзвичайно багато систем планування часу.

Що далі?

Створити структуру бізнес-плану на почати її наповнювати змістом.
Створити концепцію продукту.
Розширити функціонал продукту - персоналізація та дерево завдань.

Дослідити продукти конкурентів.

Дізнатися більше про планування часу. Дочитати книгу "Главное внимание - главным вещам".

Далі буде...

Як ускладнити життя менеджеру середньої ланки

Досить дивна тематика статті, як для блогу про власний бізнес. Тому, для початку, невеличке пояснення.

Перед тим,  як дозріти до рішення започаткувати власну справу, довелося попрацювати в одній, досить відомій, фінансовій установі світового рівня. Працював тімлідом, у відділі розроблення програмного забезпечення. Різне можна згадати, і добре і недобре, але головне - результат. Пішов я звідти розчарований в ідеях кар’єрного зростання, у досить поганому фізичному та моральному стані, працювати програмістом у інше місце. Давно хотілося підсумувати, чого ж я там навчився. Про зовнішні причини високого напруження та корпоративну культуру розмова окрема, позитивні уроки також залишимо на потім, дана стаття присвячена лише помилкам та висновкам.

Отже, якщо хочеться значно ускладнити собі життя у корпоративній машині, то варто спробувати наступне:

• Ігнорувати свій фізичний стан. Якщо не займатися спортом та не слідкувати за харчуванням то здатність працювати, особливо у стресових умовах, зменшується у рази. Мабуть, покинути відвідувати басейн було найдурнішим вчинком.
• Втратити особисту мету. Людина без мети це легка здобич для корпорацій. Будьте певні, якщо Ви не усвідомлюєте, що робите, а головне, навіщо це Вам, весь ваш час буде заповнений пріоритетами та справами інших людей. Коли йшов на керівну посаду, головним фактором була банальна цікавість. Потім, спрага визнання. Коли було отримано досвід та здобуте перше визнання, виявилося, що доводити свою компетенцію треба постійно, у швидко змінюючихся умовах, зарплатня зростає не дуже, бажаючих зайняти твоє місце багато, та ще й інтриги. Працювати у таких умовах до моїх особистих планів не входило. Власне, планів у мене і не було. Мабуть, варто таки усвідомлювати, нащо ти живеш, хоча б, як це не банально, ставити собі за мету фінансові досягнення, бо без мети втратити себе є справою надзвичайно легкою.
• Делегувати недостатньо повноважень. Чесно кажучи, тоді мені здавалося, що делегую я цілком достатньо. Який же я був неправий. У мене було 9 підлеглих, що виконували різні за своєю природою функції, та до того ж не було проджект менеджера, який би вирішував за мене усі політичні питання. Зараз знаю точно - моє оптимальне число підлеглих є 5. Тому, за краще було розділити команду на 2 частини та висунути людину (кандидати були) на керівництво. З такими ж повноваженнями, як і у мене.
• Нерішуче ескалувати проблеми. Як це не прикро, але у бізнесі нема такого виправдання - "Я не виконав умови контракту, тому що інший відділ (варіанти: безпосередній керівник, коллеги, підлеглі) не виконали своїх зобов’язань". Результату чекаюсь від Вас, і мало кого цікавить, хто там Вас підвів. Нас, ще за радянських часів, привчали, що "ябеднічати" погано. Потім, з’явився зеківський термін "стучать", також з вельми негативним забарвленням. Зараз у мене стійке переконання, що подібний світогляд ледве не навмисно втулмачувався радянськими керівниками та кримінальними елементами у свідомість мас, щоб легше було керувати стадом на усе згодних рабів. Так от, у бізнесі все більш прозаїчно. Якщо ваші підлеглі виконують свою роботу погано - Ви мусите це довести до вашого керівництва та знайти вирішення проблеми, негайно. Якщо Ваш керівник не справляється зі своєю діяльністю - Ви мусите довести це до вищестоячого керівництва, негайно. Якщо хтось з суміжного відділу підставляє Вас, не виконуючи свої зобов’язання, - Ви мусите ескалувати це, негайно. Якщо не реагують - ескалувати ще вище, хай хоч до співзасновників компанії. Правда у тому, що люди бувають безвідповідальні та недбалі. Не всі, не всюди та не завжди, але бувають. І ви не маєте через че страждати!
• Зупинити розвивати англійську мову. Для технічного лідера, яким я був на початку, не так вже й багато треба англійської. За умови, що усі "слизькі" питання вирішують за Вас. Але не дай Боже Вам зіткнутися з політичними проблемами, некомпетентністю замовника, керівництва, або просто лихою людиною. Тут володіння Словом є вирішальним. Якщо цього нема - ставлення до Вас буде стабільно поганим.
• Спізнюватись на ділові зустрічі. Ну тут без особливих коментарів. Спізнення на зустріч, швидше за все, сприймається як  ознака неповаги. Якщо у Вас все добре, то це є шанс, що це не критично і Вам пробачать. Якщо ні - додатковий фактор, що грає проти Вас.
• Намагатися переробити підлеглих/замовника/керівників/оточуючих. Мало хто змінюється, це факт. Тим більше під впливом іншої людини, навіть супер-лідера. Тому, якщо "не тягне" підлеглий - відмовьтесь від нього. Не чекайте на диво. Не подобається керівник - змініть керівника. Не подобається клієнт - не працюйте з ним. З останніми двома тезами складніше, бо зміна місця роботи - клопітна справа. А відмовитись від клієнта також не завжди можливо бо то не Ваш клієнт, а клієнт компанії. Тому перефразую. Якщо не подобається - сміливо відмовляйтеся від підлеглоко, керівника, клієнта. Якщо немає такої можливості - пристосовуйтесь. Але не чекайте, що вони зміняться для Вас.
• Занадто непокоїтись за результат та власну репутацію. Усім організаціям притаманний хаос. Тому, навіть якщо Ви добре попрацювали, Ваші зусилля можуть і не помітити. А якщо Ви чесна людина, можуть і оговорити. Навіть якщо і доведете свою чесність, ставлення буде вже не те. Просто прийміть це, робіть те, що вважаєте правильним і занадто не переймайтесь з приводу критиканів. Так вже повелося, що завжди знайдеться хтось, хто охоче обсере Вас та Ваші зусилля, аби тільки приховати свою неспроможність зробити хоча б щось варте.

Отож, якщо складно працювати у корпоративній машині та перспектива дряпатися по кар’єрній драбині не надихає, то може час започаткувати власний бізнес?