Як ускладнити життя менеджеру середньої ланки

Досить дивна тематика статті, як для блогу про власний бізнес. Тому, для початку, невеличке пояснення.

Перед тим,  як дозріти до рішення започаткувати власну справу, довелося попрацювати в одній, досить відомій, фінансовій установі світового рівня. Працював тімлідом, у відділі розроблення програмного забезпечення. Різне можна згадати, і добре і недобре, але головне - результат. Пішов я звідти розчарований в ідеях кар’єрного зростання, у досить поганому фізичному та моральному стані, працювати програмістом у інше місце. Давно хотілося підсумувати, чого ж я там навчився. Про зовнішні причини високого напруження та корпоративну культуру розмова окрема, позитивні уроки також залишимо на потім, дана стаття присвячена лише помилкам та висновкам.

Отже, якщо хочеться значно ускладнити собі життя у корпоративній машині, то варто спробувати наступне:

• Ігнорувати свій фізичний стан. Якщо не займатися спортом та не слідкувати за харчуванням то здатність працювати, особливо у стресових умовах, зменшується у рази. Мабуть, покинути відвідувати басейн було найдурнішим вчинком.
• Втратити особисту мету. Людина без мети це легка здобич для корпорацій. Будьте певні, якщо Ви не усвідомлюєте, що робите, а головне, навіщо це Вам, весь ваш час буде заповнений пріоритетами та справами інших людей. Коли йшов на керівну посаду, головним фактором була банальна цікавість. Потім, спрага визнання. Коли було отримано досвід та здобуте перше визнання, виявилося, що доводити свою компетенцію треба постійно, у швидко змінюючихся умовах, зарплатня зростає не дуже, бажаючих зайняти твоє місце багато, та ще й інтриги. Працювати у таких умовах до моїх особистих планів не входило. Власне, планів у мене і не було. Мабуть, варто таки усвідомлювати, нащо ти живеш, хоча б, як це не банально, ставити собі за мету фінансові досягнення, бо без мети втратити себе є справою надзвичайно легкою.
• Делегувати недостатньо повноважень. Чесно кажучи, тоді мені здавалося, що делегую я цілком достатньо. Який же я був неправий. У мене було 9 підлеглих, що виконували різні за своєю природою функції, та до того ж не було проджект менеджера, який би вирішував за мене усі політичні питання. Зараз знаю точно - моє оптимальне число підлеглих є 5. Тому, за краще було розділити команду на 2 частини та висунути людину (кандидати були) на керівництво. З такими ж повноваженнями, як і у мене.
• Нерішуче ескалувати проблеми. Як це не прикро, але у бізнесі нема такого виправдання - "Я не виконав умови контракту, тому що інший відділ (варіанти: безпосередній керівник, коллеги, підлеглі) не виконали своїх зобов’язань". Результату чекаюсь від Вас, і мало кого цікавить, хто там Вас підвів. Нас, ще за радянських часів, привчали, що "ябеднічати" погано. Потім, з’явився зеківський термін "стучать", також з вельми негативним забарвленням. Зараз у мене стійке переконання, що подібний світогляд ледве не навмисно втулмачувався радянськими керівниками та кримінальними елементами у свідомість мас, щоб легше було керувати стадом на усе згодних рабів. Так от, у бізнесі все більш прозаїчно. Якщо ваші підлеглі виконують свою роботу погано - Ви мусите це довести до вашого керівництва та знайти вирішення проблеми, негайно. Якщо Ваш керівник не справляється зі своєю діяльністю - Ви мусите довести це до вищестоячого керівництва, негайно. Якщо хтось з суміжного відділу підставляє Вас, не виконуючи свої зобов’язання, - Ви мусите ескалувати це, негайно. Якщо не реагують - ескалувати ще вище, хай хоч до співзасновників компанії. Правда у тому, що люди бувають безвідповідальні та недбалі. Не всі, не всюди та не завжди, але бувають. І ви не маєте через че страждати!
• Зупинити розвивати англійську мову. Для технічного лідера, яким я був на початку, не так вже й багато треба англійської. За умови, що усі "слизькі" питання вирішують за Вас. Але не дай Боже Вам зіткнутися з політичними проблемами, некомпетентністю замовника, керівництва, або просто лихою людиною. Тут володіння Словом є вирішальним. Якщо цього нема - ставлення до Вас буде стабільно поганим.
• Спізнюватись на ділові зустрічі. Ну тут без особливих коментарів. Спізнення на зустріч, швидше за все, сприймається як  ознака неповаги. Якщо у Вас все добре, то це є шанс, що це не критично і Вам пробачать. Якщо ні - додатковий фактор, що грає проти Вас.
• Намагатися переробити підлеглих/замовника/керівників/оточуючих. Мало хто змінюється, це факт. Тим більше під впливом іншої людини, навіть супер-лідера. Тому, якщо "не тягне" підлеглий - відмовьтесь від нього. Не чекайте на диво. Не подобається керівник - змініть керівника. Не подобається клієнт - не працюйте з ним. З останніми двома тезами складніше, бо зміна місця роботи - клопітна справа. А відмовитись від клієнта також не завжди можливо бо то не Ваш клієнт, а клієнт компанії. Тому перефразую. Якщо не подобається - сміливо відмовляйтеся від підлеглоко, керівника, клієнта. Якщо немає такої можливості - пристосовуйтесь. Але не чекайте, що вони зміняться для Вас.
• Занадто непокоїтись за результат та власну репутацію. Усім організаціям притаманний хаос. Тому, навіть якщо Ви добре попрацювали, Ваші зусилля можуть і не помітити. А якщо Ви чесна людина, можуть і оговорити. Навіть якщо і доведете свою чесність, ставлення буде вже не те. Просто прийміть це, робіть те, що вважаєте правильним і занадто не переймайтесь з приводу критиканів. Так вже повелося, що завжди знайдеться хтось, хто охоче обсере Вас та Ваші зусилля, аби тільки приховати свою неспроможність зробити хоча б щось варте.

Отож, якщо складно працювати у корпоративній машині та перспектива дряпатися по кар’єрній драбині не надихає, то може час започаткувати власний бізнес?